/Files/images/bbloteka/100_7424.JPG

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ

"ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА-2017"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 247 від 11 березня 2016 року

Про проведення Всеукраїнського
конкурсу "Шкільна бібліотека - 2017"

Відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс "Шкільна бібліотека", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства культури України від 25 січня 2012 року № 61/58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за №209/20522, з метою залучення дітей до читання, підтримки і вдосконалення діяльності бібліотек загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, піднесення ролі бібліотекаря в суспільстві та підвищення престижу бібліотечної професії

НАКАЗУЮ:

1. Провести у 2016-2017 навчальному році Всеукраїнський конкурс "Шкільна бібліотека - 2017" (далі - Конкурс).

2. Затвердити склад організаційного комітету Конкурсу, що додається.

3. Організаційному комітету Конкурсу до 29.04.2016 визначити номінації, за якими проходитиме Конкурс, та критерії оцінювання, за якими визначатимуться переможці і лауреати Конкурсу.

4. Інституту модернізації змісту освіти (Вяткіна Н. В.) подати на затвердження в установленому порядку:

- номінації, за якими проходитиме Конкурс;

- критерії оцінювання, за якими визначатимуться переможці та лауреати Конкурсу.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра П. К. Хобзея.

Міністр C. M. Квіт

Про затвердження номінацій та критеріїв оцінювання Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека - 2017» (ВКЛАДЕННЯ)

Номінація «Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу»/Files/images/bbloteka/y_y_iey_iuyiieiciuy_i_yu_y_icy_y_yu-2[1].jpg

«Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про головні, найважливіші джерела духовної культури – бібліотеки» В.Сухомлинський

Портфоліо

Черкашиної Галини Анатоліївни,

бібліотекаря Пономаренківської загальноосвітньої школ І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області

/Files/images/bbloteka/image[8].jpg

Бібліотекар – немов провідник,
Який книжковий світ нам відкриває,
Цю працю любить, він до неї звик,
Чарівний світ цей дуже добре знає.

Життєва мета

"Віддай людині крихітку себе – за це душа поповнюється світлом…"

Педагогічна мета

«У кожній дитині є сонце, тільки дозвольте йому світити…»

Сенс життя

Ніколи не зупиняюсь на досягнутому.

Світ захоплень

Спілкування з природою, мистецтвом.

Визначальні риси

Доброзичливість, наполегливість, щирість, працелюбність.

Візьму промінь світла
І спрямую його туди,
Де панує темрява...

Візьму усмішку

І подарую її тому,

Хто так її потребує.

Візьму доброту

І дам її тому, хто сам

Не вміє віддавати.

Візьму віру
І віддам кожному,
Хто не має її.

Візьму любов
і понесу її всьому світові.

Улюблений вислів

"Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати – мистецтво, але найважливішим є любов до дитини!"

Переконання

"У серце увійде лише те, що йде від серця"

Методична проблема:

" Формування творчої, компетентної особистості шляхом пошуку та впровадження нових інформаційних технологій в роботі шкільного бібліотекаря "

Мета:

- розкрити творчий потенціал учнів;

- виховати компетентного, працьовитого читача, допомогти учням втілити в життя свої інтереси та творчі здібності;

- визначити механізми формування читача як високодуховної, інтелектуальної особистості.

Методи реалізації мети:

1. Створення сприятливих умов для прояву творчості читачів: впровадження новітніх бібліотечних технологій, врахування особливостей вікових груп, творчого розвитку дітей.

2. Вироблення алгоритму: правильний вибір книги → визначення очікуваних результатів → вдумливе і правильне читання, яке сприяє здобуттю знань → використання знань у життєвих ситуаціях → саморозвиток, самоосвіта.

Завдання:

1. Виховання всебічно розвиненої особистості.

2. Формування творчого читача, створення для нього в бібліотеці комфортного середовища.

3. Впровадження нових інформаційних технологій в роботі відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства.

4. Виявлення творчих особистостей.

5. Надання допомоги обдарованим дітям в отриманні знань.

6. Розробка інноваційних форм і методів роботи з підвищення інтересу дітей до професії бібліотекаря.

7. Навчати учнів пізнавати, працювати, утверджуватися.

8. Забезпечення інтелектуального доступу до інформації шляхом систематичного аналізу, відбору, оцінки та створення інформації на всіх освітніх етапах з усіх галузей змісту освіти.

9. Забезпечення доступу до інформації шляхом ретельно відібраних і систематично організованих різноманітних навчальних матеріалів різних рівнів складності-як друкованих, так і інших носіїв інформації.

10. Розвиток в учнів умінь орієнтуватися в інформаційному просторі,а також самим створювати інформацію шляхом широкого відбору засобів комунікації і застосування нових інформаційних технологій.

Загальні відомості про бібліотеку:

Рік заснування – 1980

Кількість читачів – 233

З них: учні – 202

Вчителі та батьки - 31

Головні показники діяльності бібліотеки:

Загальна кількість основного бібліотечного фонду – 10963 прим. Підручників – 3572 прим.

Середня відвідуваність – 28

Середня книговидача – 30

Школа ХХІ століття – школа компетентної, відповідальної людини, а, значить, - переходу від знаннєвої до компетентної освіти.

Численні зміни у соціальному, економічному житті України вказали на необхідність підготовки та виховання компетентної, творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються.

Шкільна бібліотека сприяє інтелектуальному, моральному та творчому становленню особистості, виховує громадянина незалежної України, який буде гармонійно поєднувати особисті та загальнонаціональні інтереси.

Організація напрямів роботи шкільної бібліотеки:

• створення та вдосконалення ДБА бібліотеки;

• вивчення читацьких інтересів;

• робота з бібліотечним фондом;

• виховання культури читання;

• краєзнавча робота;

• популяризація літератури

Робота з учнівським колективом:

1) максимально повне задоволення потреб і запитів:

• індивідуальні бесіди;

• анкетування;

• аналіз читацьких формулярів;

• ознайомлення з навчальними планами та програми;

2) інформування учнівського колективу:

• групові рекомендаційні списки;

• індивідуальні рекомендаційні списки;

• інформаційні куточки;

• інформаційна підтримка предметних тижнів;

• популяризація періодичних видань;

• тематичні картотеки;

• виставки.

3) інформування педагогічного колективу:

• індивідуальне інформування адміністрації, керівників методичних об’єднань;

• дні інформації;

• інформаційний вісник;

• огляди нових надходжень;

• тематичні добірки «На допомогу вчителеві!»;

• виставки надходжень;

• інформаційно-методичний куточок.

Формування основ інформаційної культури:

• інтегровані уроки (спільна робота з учителями-предметниками);

• виховні години (спільна робота з класними керівниками);

• бібліотечні уроки;

• інформаційні години;

• самостійна робота учнів у читальному залі шкільної бібліотеки.

Поповнення бібліотечного фонду:

• передплата за рахунок державного бюджету;

• акція «Подаруй бібліотеці книгу».


Провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною інформацією відповідно до постійних запитів є бібліографічне інформування. Така послуга призначена для постійного ознайомлення читачів з виходом із друкованих видань, з новинками, які надійшли до бібліотеки, а також з літературою, що охоплює широке коло питань для учнів і вчителів.

Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків.

Одна з основних функцій сучасної шкільної бібліотеки – оперативне, повноцінне та якісне забезпечення інформаційних потреб всіх учасників навчально-виховного процесу закладу.

Тому основні завдання шкільного бібліотекаря:

- прищеплення дітям любові до книги;

- навчання учнів – читачів користуватися бібліотекою, її фондом, довідково – бібліографічним апаратом;

- розвиток в них вміння володіти інформацією;

- виховання інформаційної культури, постійного прагнення читачів до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел;

- вивчення потреб та запитів читачів.

Без шкільної бібліотеки неможливо сьогодні уявити навчання і виховання школярів, неможлива освіта і самоосвіта педагогічних працівників, учнів, батьків. Бібліотека забезпечує потреби навчально – виховного процесу в усіх його ланках, надаючи систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знаннями зі шкільних предметів, вивчення яких передбачає шкільна програма. Таким чином, шкільна бібліотека набуває статусу інформаційного центру, як для учнів, так і для вчителів, а бібліотекар – це їхній перший помічник. Він і педагог, і культпрацівник в арсеналі якого наукова, художня, довідкова, методична література література, широке коло періодичних видань, ілюстративних тематичних матеріалів і картотек.

Працюючи в тісному контакті з педагогічним колективом, шкільний бібліотекар систематично інформує вчителів – предметників, класних керівників про нові надходження літератури, підручників, періодичних видань. Ця інформація висвітлюється в інформаційних бюлетенях нових надходжень, пропонується увазі вчителів на засіданнях педагогічних та виробничих нарад. Доречні перегляди новинок, огляди нової літератури, підручників, газетно – журнальних статей. Велика допомога надається методичним об’єднанням вчителів школи та творчим групам, які готують теми педрад. У бібліотеці оформлено куточок «На допомогу вчителю». До предметних тижнів влаштовуються перегляди літератури, тематичні полички, проводяться огляди літератури, підбирається необхідна література для повідомлень. Тут у пригоді стають тематичні папки з підібраними матеріалами за різноманітними темами .

Читач має свої інтереси. Він повинен бути у центрі уваги бібліотекаря. Важливо створити такі умови, щоб після одного відвідування шкільної бібліотеки, дитина захотіла приходити постійно. Дуже важливо не втратити читача у початкових класах. Плануючи та організовуючи роботу шкільної бібліотеки, я якомога більше уваги приділяю їм.

Проведення інформаційних п’ятихвилинок для учнів молодших класів стало постійним. Під час занять з дітьми стали у пригоді літературні ігри, вікторини, обговорення книг, бібліотечні уроки, конкурс малюнків до прочитаних книг. Це дітям дуже подобається. Вони хочуть багато про що довідатись. Враховуючи потреби кожної категорії читачів, визначаю конкретні форми інформування. У процесі надходження нової літератури організовую постійно діючі книжкові виставки «Знай, люби, бережи…», «Поезія – струни серця», «Українознавство» , « Моя земля – земля моїх батьків» , «Для вас, батьки» , «Твій друг - підручник» , «Моя славна Харківщина.», «Словники – твої друзі». До послуг читачів стенди: «Бібліотека інформує», «Новинки з нашої хатинки», «На допомогу юному читачеві», «Права та обов’язки читача шкільної бібліотеки», «Списки рекомендованої літератури для позакласного читання», «Мистецтво», «Ким бути?», «Українознавство», «Від ідеї – до моделі».

Виконуючи функцію інформаційного центру, у шкільній бібліотеці оформлено багато книжкових виставок, біля яких відбуваються бесіди - діалоги.

Особливе місце в моїй роботі, як бібліотекаря, посідають персональні читальні виставки, виставки - перегляди «Поезія-струни серця», свято «Книжчини іменини», випуск інформаційних бюлетенів, турнір знавців «Книголюби», вікторини «З якого твору цей герой прийшов до вас?», година творчості «Творимо красу», ігри–конкурси «Мої улюблені книги», тематичні дискусії «Книга чи телевізор?», «Книжка в твоїх руках».

Під час інформаційних днів (раз на місяць) діють книжкові виставки, розкладаються добірки статей, журналів, газет, а також усе цікаве і нове, що надійшло до бібліотеки школи за місяць, випускається бюлетень «Радимо прочитати». Щорічно в школі проводиться Тиждень книги. Під час його проведення проводиться якомога більше різноманітних заходів.

Велику увагу у роботі приділяю бесідам, особливо індивідуальним, під час видачі книг. Під час таких бесід допомагаю читачеві у виборі літератури, маючи можливість дізнатись його інтереси, захоплення та запити. Однією з головних форм роботи шкільної бібліотеки з виховання учнів інформаційної культури, здобуття ними бібліотечно-бібліографічних знань є бібліотечні уроки, на яких діти знайомляться з правилами користування бібліотекою, з картотеками, з каталогами, навчаються користуватись довідковою літературою.

Бібліотечні уроки є обов’язковою складовою щорічного планування роботи бібліотеки.

Система бібліотечно-бібліографічних уроків формує у дітей свідоме і зацікавлене ставлення до книги. У популяризації основ бібліотечно-бібліографічних знань використовую різноманітні технології: бесіди, лекції, практичні завдання, повідомлення, усні журнали, різні ігрові форми.

У роботі з формування бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів багато уваги приділяю пошуку раціональних шляхів використання виховного потенціалу бібліотечних уроків.

В основу моєї методичної проблеми покладена спадщина В.О.Сухомлинського, який завжди на перше місце ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток.

У книги люди наче бджоли в соти
Знесли духовний, чародійний мед.

Сліпцеві очі ним протри і вмент

Побачить сонце й голубі висоти.
Дмитро Павличко

Однією з основних проблем сучасної освіти є виховання свідомого читача, що не тільки добре орієнтується в сучасному інформаційному просторі, а й має високу культуру читання, володіє навичками емоційного сприйняття прочитаного. Такі вимоги потребують адаптування шкільних бібліотек до іншої організації роботи, особливо в мовах впровадження нових освітніх стандартів, а саме: - всебічне сприяння різними формами і методами бібліотечної роботи самоосвіті учнів і вчителів;

- своєчасне забезпечення програм та підручниками відповідно до нових Державних стандартів;

- модернізація форм і методів обслуговування читачів, поглиблення його демократизації.

Сучасна бібліотека - це інформаційний центр який виконує вільний і необмежений доступ до інформації, а також прищеплення любові до книги. виховання повсякденної потреби в читанні. За бібліотекою залишається її специфічна функція - керування читанням дітей, формування їхньої читацької компетентності, вмінню орієнтуватися в сучасному складному інформаційному середовищі, бути здатною до творчого, креативного сприйняття дійсності.

Для виконання цих завдань, у шкільній бібліотеці створені всі умови. Бібліотека обладнана неохідними меблями – стелажами, столами, стільцями. Є абонемент, окрема кімната для зберігання підручників. Фонд укомплектовано українською, зарубіжною, науково – популярною , довідковою літературою, всі учні школи забезпечені підручниками.

На видному місці розташовані стенди, на яких поміщені правила користування бібліотекою, книгою, правила поведінки у шкільній бібліотеці, права та обов’язки читача, списки рекомендованої літератури для позакласного читання.

У приміщенні бібліотеки встановлено комп’ютер, принтер. Комп’ютер підключено до мережі Інтернет.

Шкільна бібліотека пропонує:

· програми і навчальні посібники з усіх шкільних предметів;

· книги для молодших школярів;

· пізнавальну літературу для допитливих;

· казки народів світу;

· художню літературу на будь-який смак: від шедеврів вітчизняної та світової класики до захоплюючих детективів і фантастики;

· енциклопедії, довідники, словники;

· корисні книжки для дозвілля;

· сценарії свят і розваг;

· книги правової тематики;

· книги з психології, соціології та виховання.

У наш час дуже складно конкурувати з телебаченням, комп’ютерами. Щоб повернути дітей до читання, постійно вигадую щось цікаве, неординарне, щоб діти із задоволенням приходили до бібліотеки не тільки по книжки, а просто поспілкуватися, подивитися нові газети і журнали, щось запитати, про щось дізнатися. Тому стараюся запроваджувати інноваційні технології, де переслідую мету активізувати діалог із читачем та між читачами, викликати зацікавленість запропонованою темою, особисте бажання кожного взяти участь у заході. Позитивну рису цих інновацій бачу у тому, що вони не тільки сприяють задоволенню пізнавальних інтересів і запитів юних читачів, а й розвивають естетичні смаки, формують вихованців, як особистостей.

Досвід роботи підтверджує необхідність використання нетрадиційних ігрових форм для пропаганди літератури. Книга допомагає грі увійти в життя, робить її змістовнішою, а гра, у свою чергу, стимулює потребу в читанні, викликає позитивне емоційне ставлення до книги. Серед нетрадиційних пропоную різні ігрові форми Серед них – квести, веб-квести.

Вже ввійшло в практику роботи шкільної бібліотеки вперше приходити сюди учням 1 класу разом з учителем. Це своєрідна екскурсія – подорож – гра у цікаву країну книжкових героїв. У своїй роботі практикую різні форми. Іноді це бібліотечний урок – екскурсія на тему «Помандруємо у книжковому морі». Під час такої екскурсії проходить знайомство з бібліотечними термінами, незнайомими словами: бібліотека, стелаж, формуляр, читацький зал та ін. При першій зустрічі в бібліотеці розповідаю дітям про те, що в кожній школі є кімната чи зал, де живуть тисячі мовчазних героїв, мудреців. Кожен учень час від часу заходить сюди, щоб порадитись із своїми мудрими і вченими друзями. І вони всі раді прислужитись. Ці розумні, мудрі друзі – книги. І їхній дім називається «бібліотека».

Щоб діти полюбили книжку, хотіли приходити до шкільної бібліотеки і були в ній якомога довше, створюю всі умови. Яскраві ілюстрації, казкові герої, виставки книг та дитячих малюнків, стенд із порадами юному читачеві, а також різноманітні форми, які тут проводяться, збуджують допитливість молодших школярів, спонукають їх до активного читання. Протягом навчального року молодші школярі поступово знайомляться з казками, віршами, загадками, скоромовками, дитячими піснями, лічилками, оповіданнями. Вони вчаться розрізняти види дитячих книжок за оформленням, за структурою, навчаються правильно називати відомі книжки і виявляти інтерес до їх змісту. Це допомагає мені розширювати їхній кругозір, розвивати в них уміння використовувати книжки як засіб застосування набутих знань у практичному житті житті.

Під час індивідуальних та групових бесід діти молодшого шкільного віку вчаться користуватися бібліотекою, вибирати книжки для читання за книжковими виставками, бережливо ставитись до книг.

Неможливо формувати інтерес до книг без знання індивідуальних потреб читача. Під час розмови намагаюся зрозуміти, які книжки подобаються, яке місце займає книга у житті дитини.

У середніх класах роботу по вихованню любові учнів до книги починаю з вивчення їх читацьких інтересів. Цьому сприяють бесіди (групові та індивідуальні), анкетування, яке проводжу з класними керівниками на початку навчального року, аналіз читацьких формулярів.

Розширюючи діапазон пізнання книги учнями середнього та старшого шкільного віку, практикую проведення пізнавальних ігор, літературних кругозорів, турнірів. Серед них: «Літературний ринг», інтелектуальна гра «Еврика», захист читацького формуляра «Книга для людини, як сонце для життя», усний журнал «Мандрівка до Країни мудрої книги», конкурс відгуків «Слово про книгу», дебати «Книга, чи комп’ютер у ХХІ столітті?».

Одним із найефективніших засобів масової роботи з учнями є наочна пропаганда. У шкільній бібліотеці вона використовується для розкриття перед учнями – читачами розмаїття книжкових фондів, зокрема кращих творів української, зарубіжної, сучасної літератур.

Багаторічний досвід роботи свідчить про те, що книжкова виставка є найбільш дієвою формою популяризації літератури. Цікаво оформлена і вдало розміщена виставка прикрашає інформацію із зони байдужості в зону переживання, примушує читача звернути увагу саме на цю виставку, виділити її з-поміж інших.

Особливе визнання одержали останнім часом нові види виставок: виставки – прем’єри книг, виставки – вернісажі, виставки – вікторини, виставки – міркування, виставки – загадки. Позитивною рисою їх є те, що вони не тільки сприяють популяризації фонду, задоволенню пізнавальних інтересів та запитів читачів різних вікових груп, але й розкривають перед ними творчі можливості й здібності.

Як правило біля виставок літератури проводжу бесіди, огляди літератури. Знайомство з новою літературою на допомогу шкільній програмі відбувається під час відкритих переглядів літератури, днів нової книги, днів інформації.

З метою максимального розкриття книжкового фонду в бібліотеці діють постійні виставки «Моя земля – земля моїх батьків», «Літературна Харківщинщина», «На цій планеті , відколи створив її пан – Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох». Велике пізнання й виховне значення мають тематичні виставки, які присвячуються різним подіям суспільства.

Щоб робота бібліотеки була ефективною залучаю класних керівників до процесу створення плану проведення заходів шкільною бібліотекою. Вони вносять свої пропозиції, поради. Найбільш дієвою формою у цьому відношенні є бесіди: класні та індивідуальні. Вони охоплюють широке коло тем: бібліотечних, літературознавчих, а також спрямованих на моральний, духовний та творчий розвиток особистості. Зокрема проводились такі бесіди:

«Чи потрібно читати книги?»,

«Твій друг - підручник»,

«Книги – найцінніші знахідки людства»,

«Чи може книга навчити любити»,

«Ти людина – і це тебе до чогось зобов’язує»,

«Ти гідно мусиш жити»,

«Бери приклад із життя видатних людей»,

«Відчиняє двері казка»,

«Книги , що мають своє минуле і майбутнє» та інші.

Проводжу моніторинг читацьких досягнень школярів. Це дає змогу побачити прогалини у знаннях учнів, провести відповідне коригування, а також підвищити мотивацію щодо читацького інтересу. Шляхом індивідуальних бесід, спостережень, вивчаючи читацькі формуляри учнів, протягом деякого часу разом з вчителями з’ясовуємо, яка література цікавить дітей більше. Аналізуємо, які книги стали найпопулярнішими серед відвідувачів бібліотеки.

Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни па краще. Тому великого значення надаю роботі з обдарованими дітьми.

Функціональна багатогранність впливу художньої книжки на літературний розвиток учнів потребує кваліфікованого та систематичного підходу до роботи з нею як у школі, так і в сім’ї. Батьки є першими і найголовнішими вихователями дитини, яка саме в ранньому віці особливо прагне до спілкування з ними.

Тому двері бібліотеки завжди відкриті для батьків учнів. Для них оформлено тематичну поличку «Батьківська абетка». Основним напрямом моєї роботи з батьками юних читачів є вивчення ролі сім’ї у читанні дитини. Я проводжу індивідуальні бесіди з батьками про захоплення їхніх дітей, ставлення до книг та підручників. Батьки повинні знати захоплення своїх дітей, їх інтереси, допомагати у роботі з книгою, подавати особистий взірець високої культури в цілому і читання зокрема. Я спілкуюсь з батьками, даю консультації щодо керування дитячим читанням, пропоную батькам анкети, які дають можливість відшукати закономірності між інформаційною культурою учня – читача і його сім’єю, досягти конструктивних рішень у формуванні читацької культури та читацьких інтересів.

Велику допомогу в роботі надають мені члени бібліотечного активу. Це діти, які люблять книги і мріють в майбутньому пов’язати своє життя з професією бібліотекаря. Вони беруть активну участь в обслуговуванні учнів: допомагають вибрати читачам книжку, яка їх цікавить, записують у формуляри. Також вони оформляють книжкові виставки та організовують різі масові заходи.

Щороку з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек готують та проводять заходи, під час яких розповідають про роль бібліотеки і бібліотекаря в житті людини. Адже бібліотекар-це провідник, який допомагає книзі знайти дорогу до людського серця. Я завжди наголошую своїм читачам про важливість професії бібліотекаря. Людина, яка присвятила себе цій справі має бути творчою, здатною запалити вогник у душах дітей, готовою до творення оригінальних ідей, вміло ставити нові цілі, досягати їх, впроваджувати оригінальні способи співпраці з учнями. Пам’ятати, що вирішальний вплив здійснюється не через інформацію і слово, а через його особистість і високе покликання.

Твори моїх вихованців друкувалися у районній газеті «Трибуна трудящих», шкільних і класних стінгазетах. Своїми руками гуртківці виготовили і відремонтували багато дитячих книг.

Обдарованістьце маленький паросток, ледь проклюнувся із землі і вимагає до себе величезної уваги. Необхідно пестити і плекати, доглядати за ним, зробити все необхідне, щоб він виріс і дав рясний плід. В.О.Сухомлинський

У дитячому віці віці людина схильна до творчості більше, ніж у зрілому. Чим раніше пробуджуються творчі здібності, тим вищого рівня розвитку вони досягають; чим пізніше - тим важче їх розвивати. Але позитивні результати можуть бути досягнуті лише тоді, коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини.

Тому шкільна бібліотека як структурний підрозділ навчального закладу ставить собі за мету: виявити дітей з випереджувальним рівнем розвитку, створювати передумови для позитивної мотивації творчості.

(Вкладення - електронна презентація "Творчі здібності читачів шкільної бібліотеки")

Характеристики, які притаманні обдарованій дитині:
Має великий обсяг інформації.
Багатий словниковий запас.
Перенесення засвоєного на новий матеріал.
Встановлення причиново - наслідкових зв’язків.
Уміння робити висновки
Участь у розв’язуванні складних проблем.
Уміння вловлювати складні ідеї.
Чутливість до протиріч.
Використання альтернативних шляхів пошуку інформації.
Аналіз ситуації.
Уміння передбачати наслідки.
Уміння міркувати.
Використання ідей на практиці.
Здатність до перетворень.
Критичність мислення.
Швидкість мислення.
Багата уява.
Гнучкість мислення.
Здатність висловлювати оригінальні ідеї, винаходити щось нове.
Висока допитливість.

План роботи з обдарованими читачами

Зміст роботи Дата
1 Скласти списки здібних та обдарованих дітей До 10.09
2 Співпрацювати з вчителями – предметниками та класними керівниками по виявленню та вдосконаленню здібних учнів. Постійно
3 Спонукати учнів до читання додаткової літератури з метою поглиблення знань, одержаних під час уроків. Постійно
4 Залучити дітей, які пишуть власні вірші до літера-турної студії «Проба пера» (у шкільні бібліотеці). Публікувати їхні вірші у шкільні стінгазеті «Голос читача» та районній «Вісті Придністров’я». Постійно
5 Оформити книжкові виставки: «Про що не розповів підручник», «У вільний від уроків час», «Увага! Видатні наукові відкриття», «Про все цікаве на планеті читай в журналі та газеті» Жовтень Листопад Постійно оновлювати Постійно
6 Допомагати вчителям предметникам у підборі літератури для проведення бесід «Як правильно засвоїти основні ідеї навчальних матеріалів» Протягом року
7 Допомагати у виборі літератури для самостійних творчих завдань, робіт пошукового характеру. Протягом року
8 Використовувати в роботі з дітьми мотиваційні установки, які орієнтують на навчання «Хочу все знати» Протягом року
9 Створити сприятливі умови для інтелектуального , морального, естетичного розвитку учнів. Протягом року
10 Проводити загальношкільні конкурси «Позмагаймось, ерудити» Протягом року
11 Продовжувати практику проведення традиційних змагань знавців історії рідного краю. Квітень
12 Для учнів молодших класів оформити тематичні полички: «У лабіринті знань», « Олівець – малювець», «Куточок фантазерів», «Читачі ми і «чомучки»» Жовтень Грудень Березень Травень
13 Диспут «…вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того щоб збагатити кожне нее серце» В. Сухомлинський Січень
14 Проводити «Дні творчості» Щомісяця

В умовах інформатизації школи і суспільства першочерговим завданням для шкільних бібліотек є впровадження в діяльність інформаційно-комунікаційних технологій, які допоможуть зробити бібліотеку більш доступною, привабливою та ефективною.
Можна виділити три головні напрямки інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність бібліотек ЗНЗ:

1. Розширення інформаційного простору бібліотеки;
2. Автоматизація бібліотечних процесів;
3. Використання ІКТ для підвищення ефективності роботи шкільного бібліотекаря
Одним з цифрових продуктів шкільної бібліотеки є сторінка на сайті школи – електронний ресурс, який розповідає учасникам навчально-виховного процесу про можливості і діяльність бібліотеки. Крім того, сайт може стати найпотужнішим інструментом заохочення до читання, просування ідей та інформації, які можуть зробити позитивний вплив на розвиток школярів. (http://ponomarenkivska.edu.kh.ua/)
Одна з серйозних проблем – це падіння інтересу до книги та читання серед дітей і підлітків. Це пояснюється ще й тим, що інформаційні технології складають конкуренцію традиційним джерелам інформації. Однак в дійсності, сучасні технології володіють значним потенціалом для популяризації книги, залучення до читання, і можуть використовуватися як в масовій, так і індивідуальній роботі з учнями.
Використання мережевих інтерактивних технологій (використання технології веб-квесту) дозволяє не тільки залучати до читання, а й формувати навички інформаційної грамотності, а також навички групової роботи та співпраці.

Використання найсучасніших інформаційних технологій в усіх сферах діяльності дозволить вивести інформаційно-бібліотечне обслуговування в шкільній бібліотеці на якісно новий рівень, зробити бібліотеку привабливою для сучасних користувачів.

«Освітній веб-квест - (webquest) - проблемне завдання c елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.
Веб - квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу. Розробляються такі веб-квести для максимальної інтеграції Інтернету в різні навчальні предмети на різних рівнях навчання в навчальному процесі. Вони охоплюють окрему проблему, навчальний предмет, тему, можуть бути і міжпредметними. Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в мережі Інтернет).
Розробниками веб-квесту, як навчального завдання, є Берні Додж, професор освітніх технологій Університету Сан-Дієго (США).
Ним визначено наступні види завдань для веб-квестів:
- переказ - демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел в новому форматі: створення презентації, плаката, розповіді.
- планування і проектування - розробка плану або проекту на основі заданих умов.
- самопізнання - будь-які аспекти дослідження особистості.
- компіляція - трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел: створення книги кулінарних рецептів, віртуальної виставки.

. Творче завдання - творча робота в певному жанрі - створення п'єси, вірші, пісні, відеоролика.
Наукові дослідження - вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн джерел.

Роботи читачів шкільної бібліотеки

- Веб-квест «Джерела енергії майбутнього» (результат-колаж)

-Веб-квест «Усе добро –від землі» (результат – слайд-презентація)

-Веб-квест «Харкіщина – моя батьківщина» (електронна газета)

-Веб-квест до року англійської мови в Україні (книги-ювіляри) (результат – відеофільм Ютуб https://www.youtube.com/watch?v=cXnIyWZshwY):

Книги англійських письменників – ювіляри 2016 року

Використання інформаційних ресурсів Інтернету допомагає ефективно розв’язувати ряд педагогічних проблем:

- придбання знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань;

- розширення і уточнення понять;

- підвищення мотивації до самоосвіти;

- формування нових компетентностей;

- реалізація креативного потенціалу;

- розвиток навичок спілкування при роботі в команді;

- навчальна активація найменш зацікавлених учнів.

Інформаційні технології пронизують усі сфери людської життєдіяльності. Тому у майбутньому потенціал держави та добробут її народу залежатиме в цілому від рівня інформаційної культури молодого покоління. Сьогодні суспільство робить запит на особистість гармонійно розвинену, високоосвічену, високоерудовану, соціально активну.

Сьогодення вимагає реформування бібліотек у такі, які б включали як традиційні, так і сучасні носії інформації, мультимедійні технології. Тому звертаю увагу своїх читачів на те, що в мовах переходу інформаційного суспільства перед бібліотеками все з більшою гостротою постає проблема трансформації книгозбірень з пасивних сховищ документованих знань на паперових носіях в активних їх розповсюджувачів засобами електронних комунікацій.

«…вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів,

а для того, щоб збагатити кожне юне серце» В.Сухомлинський

У кожної дитини неодмінно закладено природою зернинку творчості. Так хочеться виростити із цього зерна колосисту ниву, яка була б кроком дитини до самореалізації, до усвідомлення своїх можливостей та суспільного призначення творчого злету юних талантів. Тому великого значення надаю роботі з обдарованими дітьми.

Думаю, для юних талантів гурткова робота стане компасом у морі людських стосунків, почуттів, законів життя. Нехай не кожен із них стане відомим поетом чи письменником, але щасливі вогники в дитячих очах від результатів своїх старань доводять мені, що з кожним цікавим запитанням чи думкою, з кожним віршем чи оповіданням мої вихованці ростуть, розправляють крила, починають розуміти сенс людського життя. А це в житті – найголовніше.

Отже, успішною і результативною, на мою думку, робота шкільного бібліотекаря буде за умови дотримання таких правил:

1. Бібліотекар і учень – партнери. Поважайте один одного.

2. Кожен учень – унікальна обдарована особистість. Відкрий її.

3. Не марнуй свій вільний час. Використай його для читання.

4. Читання – це скарб. Наповни ним себе.

Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той бібліотекар, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще Василь Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його у інших...»

Шкільні бібліотеки відіграють значну роль у культурному розвитку держави, саме краєзнавча робота дозволяє зробити бібліотеку особливим центром територіальної громади, надати їй місцевого неповторного колориту та регіональної специфіки. Бібліотека проводить роботу задля збереження традицій рідного краю, формування та збереження фондів краєзнавчих видань. Краєзнавча робота стала пріоритетним напрямком діяльності бібліотек. Бібліотечне краєзнавство - складова частина загального краєзнавства, особливості якого обумовлено специфікою бібліотечної справи. Його мета - виявити, зібрати і надати для використання всі матеріали, пов'язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм; забезпечити бібліографічну інформацію за допомогою цікавих форм і методів популяризації краєзнавчої літератури; залучати молодь до активного пізнання рідної землі.

Пріоритетним напрямком освіти є патріотичне виховання. На рівні із системою освіти велика роль у процесі формування ідеології патріотизму у молодого покоління належить саме бібліотекам. Який же патріотизм, з якими якостями і рисами ми повинні формувати його у молоді? Серед характерних ознак патріотизму визначається:

- розуміння і сприйняття української ідеї;

- сприяння розбудові державної незалежності;

- засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення
шанобливого ставлення до історичної пам'яті;

- військово-патріотичне виховання тощо.

Але одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого ставлення до рідної землі, - своєї "малої батьківщини", її історії, поваги до народних
традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла... Щоб
по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. У зв'язку з цим одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство. Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності кожної бібліотеки з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у молоді патріотизму, національної свідомості, високої моральності.

Бібліотечне краєзнавство - складова частина загального краєзнавства, особливості якого обумовлено специфікою бібліотечної справи. Його мета -
виявити, зібрати і надати для використання всі матеріали, пов'язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм; забезпечити
бібліографічну інформацію за допомогою цікавих форм і методів популяризації краєзнавчої літератури; залучати молодь до активного пізнання рідної землі.

У краєзнавчій роботі я спираюсь на бібліографічні, довідкові, архівні джерела краєзнавства, активно використовую їх в роботі з читачами.

Зміст краєзнавчої роботи бібліотек визначається такими основними складовими частинами: формування краєзнавчого фонду, створення довідкового апарату, широка популяризація краєзнавчих видань , проведення масових заходів та наявність краєзнавчої специфіки в оформленні бібліотеки.

Краєзнавча робота бібліотек розпочинається з формування краєзнавчого фонду, тобто зібрання літератури про свій край та місцевих видань.

Зміст краєзнавчого фонду схожий зі змістовною структурою всього фонду бібліотек: історія, природа, сільське господарство, мистецтво, культура, художня література. Тобто краєзнавчий фонд бібліотек - це не лише художня література місцевих письменників, поетів, а вся
література, документи, матеріали, що охоплюють всі аспекти життя району, міста, області.

Необхідною умовою успішного формування краєзнавчих фондів є:

- всебічне вивчення складу наявних краєзнавчих документів і визначення рівня та якості задоволення читацьких запитів;

- вироблення перспективної моделі розвитку краєзнавчих фондів, з тим, щоб оптимізувати ступінь їх відповідності читацьким потребам.

Використання краєзнавчого фонду має інтенсивний та різнобічний характер, адже він знаходить відображення в краєзнавчому довідково-бібліографічному апараті.

Це:

- фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру

- тематичні теки (папки), альбоми газетних вирізок (формуючи їх, враховую такі фактори, як:

- читацький попит на певні теми;

- наявність у фонді бібліотеки книг на певну тему;

- повнота відображення теми в інших джерелах, присутніх у фонді;

так у шкільній бібліотеці теки під такими назвами «Мій край, моя історія жива», «Наш біль, наша пам'ять, наша гордість», «Шляхами Тарасової долі», «Слава і гордість Харківщини» та інші.)

- краєзнавча картотека з питань історії, культури, економіки, екології краю;

- фототеки - колекції фото, що ілюструють минуле та сучасне життя краю; - -- вирізки фотоматеріалів, опублікованих у пресі; це не лише
важливий фактографічний матеріал, а й можливість багато ілюструвати бібліотечні виставки.

- фонд довідкових видань та бібліографічних посібників краєзнавчого змісту.

Кожна нація має свої звичаї, що народжувалися впродовж багатьох століть і освячені віками. Краєзнавство - це безцінна скарбниця історичного
досвіду багатьох поколінь, всього найкращого, що в сфері матеріальної і духовної культури витримало випробування часом. Воно є своєрідним містком, який поєднує покоління минулі з поколіннями сьогоднішніми й прийдешніми.

Вприміщенні шкільної бібліотеки облаштовано краєзнавчий куточок, де вишуковуються нові, оригінальні форми популяризації краєзнавчої літератури, збирається фольклорно-етнографічний матеріал.

Одним із цікавих напрямків краєзнавчої діяльності бібліотеки є пошукова робота.

Зростає значення цієї роботи з вивчення історії краю, пам'яток, творіння майстрів-односельчан. Бібліотека залучає зацікавлених читачів до пошуку матеріалу, а потім оформляє альбоми, інфотеки.

Учні 8го класу були залучені до участі у проекті «Харкіщина – мій рідний край»

В Україні йде процес становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження у світовий освітній простір, який супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.

Харківщина -земля особливої долі і особливих людей. Вона подарувала людству багато постатейзі світовими іменами - філософів, поетів, митців, громадських діячів.

Пишаємося тими людьми, які створили його обличчя, створили його славу. Харків - особливе місто, і воно варте того, щоб ми, його мешканці, знали про нього усе.


Шкільна бібліотека забезпечує акумуляцію і загальнодоступність документально-інформаційних ресурсів, які містять і зберігають знання, накопичені в процесі розвитку людства та обслуговує потреби користувачів у локальному і віддаленому режимі з використанням нових інформаційних технологій.

Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина – від учня до науковця – не мислить себе без використання в своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Чи то традиційні, чи новітні – вони збагачують людину, надають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, брати участь у суспільному, політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.

Бібліотека - один із провідників інформації з давніх - давен. Саме тут збираються, пропагуються і розповсюджуються інформаційні потоки. Бібліотека – це”вікно в світ знань“. Саме в ній дитина вперше знайомиться зі самостійно прочитаною книгою, вчиться вибирати для себе одну найкращу з величезної кількості, які її оточують. Саме до неї поспішає і молодий, і досвідчений учитель, щоб знайти в книгах мудрість великих педагогів. Не проходять повз шкільну бібліотеку батьки, які хочуть вчитися, удосконалюватися. Скільки читачів, стільки й відповідей повинна дати шкільна бібліотека, нікого не обділивши увагою найпрекраснішого дива світу – книги.

За влучним висловом В.О.Сухомлинського «школу неможливо уявити без бібліотеки, як народ без імені, без пам’яті, без історії; школа – це, перш за все, слово, книга і живі людські стосунки».

Бібліотеки повинні містити разом з традиційними видами документів різноманітні носії інформації і сучасні технології.”Фонди бібліотек повинні не тільки зберігати пам’ять про людські дерзання та творчий дух, але й відображати поточні тенденції і еволюцію суспільства”.

Діяльність шкільної бібліотеки по забезпеченню інформаційних потреб читачів включає систематичний аналіз використання бібліотечного фонду, його популяризації; обслуговування читачів в режимі роботи абонемента та читального залу; формування довідково-бібліографічного апарату; вивчення інформаційних потреб учнів; здійснення диференційованого обслуговування читачів; використання різних форм і методів індивідуальної, групової і масової роботи. Шкільна бібліотека складає і готує списки літератури на допомогу навчально-виховній роботі закладу, виконує довідкову, інформаційну роботу, популяризує бібліотечно-бібліографічні знання серед учнів, проводячи бесіди, організовуючи книжкові виставки, огляди, лекції, бібліотечні уроки, надаючи індивідуальні і групові консультації. Спільно з учителями шкільна бібліотека проводить читацькі конференції, літературні та музичні вечори, диспути, ігри, в межах своєї компетенції бере участь у навчально-виховному процесі, науково-пошуковій та краєзнавчій роботі, пов’язаній з книгою, навчальним підручником та іншими формами інформації, координує та кооперує свою діяльність з бібліотеками для спільних дій і заходів у навчальній і сферах дозвілля.

Найважливішими є змістовні компоненти, що перетворюють шкільну бібліотеку на особливе педагогічне середовище: вдосконалення методик аналізу інформаційних потреб читачів, оцінювання потрібної інформації, джерел для задоволення освітніх та індивідуальних потреб, інтересів; сприяння реалізації державної політики в галузі освіти; інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу в школі для засвоєння програмних знань, самоосвіти учнів; виховання гармонійної, морально-досконалої особистості, свідомого громадянина, здатного до інтелектуального, духовного і творчого розвитку; проведення заходів з використанням літератури, що сприяє збагаченню життєвого досвіду учнів, засвоєнню ними культурних цінностей, зокрема: літературні ігри, експрес-інформації, прес-діалоги, конкурси літературних ерудитів; співпраця з учителями над інформацією з навчальних дисциплін, щоб з перших років навчання в школі пошук і отримання інформації, знання форматів її представлення були б звичайною, повсякденною практикою в житті кожного учня; поступове реформування бібліотеки на інформаційний центр з мультимедійними технологіями.

Серед основних технологій, впроваджених у роботу шкільної бібліотеки, слід визначити такі: допомога у створенні інтегрованих уроків, написання рефератів, повідомлень з навчальних дисциплін; створення додаткових картотек, інформаційних списків, експрес-інформації; формування інформаційної культури учнів, постійного прагнення їх до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел, по можливості, надання доступу до нетрадиційних носіїв інформації, зокрема, через мережу Інтернет.

Технологічний процес діяльності бібліотеки навчального закладу загалом передбачає високий рівень професійної компетентності шкільного бібліотекаря. Професійна компетентність шкільного бібліотекаря передбачає володіння кодексом етики бібліотекаря, знання законодавчо-нормативних документів, комплектування фонду традиційними і нетрадиційними носіями інформації відповідно до стандартів освіти в Україні, одержання й розміщення літератури, дотримання принципів загальнодоступності інформації та їх реалізацію у виховній та освітній діяльності, надання інформаційних послуг, планування і звітність діяльності, автоматизацію бібліотеки.

Невід’ємною частиною загальної освіти кожного учня стає інформаційна культура, яка набуває актуальності в умовах інформатизації. Важливу роль у вихованні майбутніх освічених членів інформаційного суспільства відіграє шкільна бібліотека. Шкільна бібліотека є чи не єдиним осередком , що забезпечує юних читачів безкоштовним та оперативним доступом до інформаційних ресурсів бібліотеки.

У сучасній шкільній бібліотеці дитина починає своє перше знайомство з інформаційною культурою, і завданням шкільної бібліотеки є не тільки створення та забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але й пошук нових підходів до підготовки користувачів, які б володіли сучасними методами багатоаспектної інформаційної діяльності. Сучасний школяр повинен розуміти, наскільки важливо володіти інформацією, зберегти її, систематизувати і передавати, а також він повинен розуміти, комп’ютери відіграють особливу роль у вирішенні цих завдань. Тому перед нашою бібліотекою стоять такі завдання:

• Створення сприятливих і комфортних умов для організації навчально-виховного процесу, розвитку комплексного навчально-методичного забезпечення предметів.

• Створення позитивного іміджу бібліотеки через пошук сучасних, найбільш привабливих для читача форм популяризації книги, реклама бібліотеки, а також послуг, які пропонує бібліотека.

• Удосконалення системи організації відкритого доступу читача до різноманітних джерел інформації.

• Повноцінне задоволення потреб учасників навчально-виховного процесу в навчальній, довідковий і науково-популярній літературі, забезпечення її різноманітності.

• Удосконалення системи робити шкільної бібліотеки в напрямі використання інформаційних технологій, роботи з електронними носіями інформації.

• Своєчасне надання учням і вчителям доступу до потрібної інформації, удосконалення досвіду під час аналізу інформаційних потреб, задоволення освітніх індивідуальних запитів, інтересів.

• Проведення заходів із залученням літератури, що сприяє збагаченню життєвого досвіду учнів і передачі культурних цінностей.

• Співпраця з учителями у формуванні системного підходу до роботи з інформацією з їхніх предметів, щоби з перших років навчання у школі пошук і використання ІР-технологій стали повсякденною практикою в житті кожного учня.

• Допомога учителям та учням у ознайомленні з кращими друкованими й аудіовізуальними матеріалами з усіх галузей знань.

• Спільна робота учнів і вчителів у проведенні класних заходів із застосуванням різних носіїв інформації; уроків - із використанням ресурсів центру.


Інформаційна культура особистості розглядається нині не тільки, як невід’ємне право кожної людини, але як і важлива умова її розвитку і розвитку нації в цілому. Тісна співпраця бібліотекаря, учителів, батьків та учнів сприяє тому, що бібліотека в школі є не просто інформаційний центр, а і важливий чинник життя великого шкільного колективу. У недалекому майбутньому шкільна бібліотека буде видозмінюватися, але незмінними залишаться її завдання – забезпечувати духовний розвиток особистості, навчати дітей пізнавати, працювати, утверджуватися.


Висновки

Використання описаних форм і методів роботи шкільної бібліотеки над даною проблемою мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до книги, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать основ бібліотечно-бібліографічної грамотності, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізовують єдність читання, навчання, виховання і розвиток учнів.

Результати своєї роботи я бачу в тому, що перебування у шкільній бібліотеці, участь у бібліотечних заходах викликає емоційне піднесення у школярів, позитивно впливає на їхні почуття і мислення, збагачує їх досвідом самостійних пошуків та роздумів, розвиває ініціативу, організаторські здібності.

Моніторинг рівня читацької активності показав позитивні зміни. Всі учні школи є читачами шкільної бібліотеки. Річна відвідуваність одного читача становить 15.

Отже, сутність інформаційної діяльності бібліотеки полягає в тому,
щоб донести до читача всю ту інформацію,
якою вона володіє, адже вона залишається невід'ємною частиною освітнього процесу.

В наш час розвитку інформаційних технологій бібліотеку не можна розглядати лише як місце, де є доступ до фізичного контенту. Вона має перетворитися на місце, де учні можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, – від книжок до комп’ютерних програм. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоби допомогти підліткам засвоїти навики, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише у вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті.

Вся моя робота направлена на те, щоб бібліотека перетворилася на місце, де учні можуть черпати знання і не зважаючи ні нащо залишилася осередком культурного розвитку та інформаційним центром школи.

Книга була, є і залишається неоціненним багатством людини. "Книга вчить, як на світі жить” - так говорить народна мудрість, а бібліотека – зберігач цієї мудрості. З кожним днем зростають її надбання та ставляться нові цілі пізнання та оволодіння цією мудрістю. Немає нічого кращого ніж сприяти та підтримувати любов до читання, адже саме з книги учень черпає найбільше інформації, яка розширює його кругозір, збагачує словниковий запас, допомагає орієнтуватися в сучасному інформаційно-насиченому світі.



Список джерел

1. Матвійчук, О.Е. Шкільний бібліотечно-інформаційний центр: теоретичний аспект.(електронний ресурс )//2012.-5 квітня.

2. е-mail : ruo-ord@ kharkivosvita. Net.ua.

3. http: www.library.ru-электронная библиотека.

4. http:www.osvita.org.ua.-освітній портал.

5. http // vip.km.ru./literature/-виртуальная библиотека.

6. Є.М.Дударєва. «Використання технології веб-квест як інтерактивного освітнього середовища для активізації навчальної діяльності і розвитку мережевої взаємодії».

7. Електронний журнал «Сетевое образование». №2. 2016р.

8. Н.В. Ніколаєва. « Освітні квест-проекти як метод і засіб розвитку навичок інформаційної діяльності учнів».

9. Матвійчук О.Є. Діяльність шкільних бібліотек із забезпечення інформаційних потреб старшокласників: Автореф. дис. канд. пед. наук. – К., 2004. – 20 с.

10. Матвійчук О.Є. Формування інформаційної культури викладача // Комп’ютер у сім’ї та школі. – 2006. - №6. – С. 16–18.

11. Хімчук О.Є. Бібліотека середнього загальноосвітнього закладу в контексті законодавства // Шкільна бібліотека. – 2001. – № 2. – С. 19– 20.

12. Хімчук О.Є. Задоволення інформаційних потреб учнів у шкільній бібліотеці//Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Роль шкільної бібліотеки в системі національної освіти України”: Тези доповідей. – Київ, 1997. – С. 81–82.

13. Хімчук О.Є. Індивідуальна робота з читачами в шкільній бібліотеці//Шкільна бібліотека. – 2003. – № 2. – С. 33–40.

14. Хімчук О.Є. Інформаційні потреби учнів нових типів шкіл та шляхи їхнього задоволення системою інформаційно-бібліографічного обслуговування // Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку: Збірник наукових статей. – К., 1997. – С. 148–152.

15. Шкільний бібліотечно-інформаційний центр: Теорія і практика: Науково-методичний посібник / ред. Матвійчук О.Є. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2007. – 209 с.

16. Рекомендаційні списки Microsoft Office Publisher.pub: Бібліографічні огляди Інформаційно- бібліографічна робота бібліотеки.

17. Iнформаційно-просвітницький блог для бібліотекарів

Рабінович Г. Роль і місце інформаційного центру бібліотеки у навчально – виховному процесі. – Шкільна бібліотека, 2007, № 10, с. 137.

18. Сікорська Н.Д. Застосування шкільною бібліотекою нових бібліотечних технологій : методика, пошук, досвід / Н.Д. Сікорська // Шкільнабібліотека.-2006.-№8.-С.11-14.

19. 12. Технології масових та індивідуальних послуг читачам у шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека.- 2008.- № 9.- С.57.

Анкета для виявлення читацьких інтересів учнів 2- 3 кл.

1.Яку книжку ти читаєш зараз? Хто допоміг тобі вибрати її?

2.Про що тобі подобається читати?

3.Чи є в тебе дома книжки? Хто їх читає?

4.Чи ходиш ти до бібліотеки?

Анкета для виявлення читацьких інтересів учнів 4- 5 кл.


1.Чи є в тебе улюблена книжка? Як називається і хто її автор?

2.Про що найбільше любиш читати?

3.Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.

4.Хто допомагає тобі у виборі книжки?

5.Чи є в тебе хоч невеличка домашня бібліотека?


Анкета для виявлення читацьких інтересів учнів 6- 7 кл.


1.Твій улюблений письменник. За що ти його любиш?

2.Які герої з прочитаних книг тобі найбільше запам’яталися. Чому?

3.Які твори ти прочитав за останній місяць?

4.Назви свою улюблену книжку.

5.Про що ти б хотів прочитати?

6.Як ти думаєш, навіщо існують бібліотеки?


Анкета для виявлення читацьких інтересів учнів 8-9 класів

1. Які книги ти хотів би мати у своїй домашній бібліотеці? (про що? про кого?)

2. Кому з героїв прочитаних книг ти поставив би пам’ятник? Чому? Який?

3. Чи погодишся ти дивитися телевізор, займатися на комп’ютері, слухати радіо і зовсім не читати книг? Якщо ні, то чому?

4. Яких письменників і їхні книги ти знаєш і любиш? Що в них цікавого для тебе?

5. Якби тобі запропонували написати книгу, про що б ти написав?

6. Коли останній раз ти відвідував бібліотеку?


Анкета для виявлення читацьких інтересів учнів 10-11 класів

1. Чи користуєтеся послугам бібліотек? Яких?

2. Яке значення для тебе має бібліотека?

3. З якого часу ти користуєшся бібліотекою (шкільною, іншими )?

4. Скільки книг нараховує твоя домашня бібліотека?

5. Чи є для тебе книга хорошим подарунком?

6. Якій літературі ти надаєш перевагу?

7. Які газети і журнали ти читаєш?

8. Твої улюблені письменники?

9. Твої улюблені герої книг?

КРАЄЗНАВЧА РОБОТА

(вкладення -електронна презентація )

"Краєзнавство – джерело збагачення духовної культури всіх поколінь"

Проект "Харківщина - мій рідний край"

Краєзнавство в школі є одним із джерел виховання гідних громадян України, формування справжніх будівельників свого майбутнього.

Воно допомагає дітям усвідомити нерозривний зв’язок, єдність історії свого села чи міста з історією та сьогоденням країни;

відчути причетність до них кожної людини, кожної родини;

визнати своїм найпершим обов’язком, честю стати гідним послідовником кращих традицій рідного краю.

Через призму дослідження подій краєзнавство сприяє глибокому і всебічному вивченню яскравої, але непростої історії нашої Батьківщини, осмисленню її ролі на тлі європейської і світової культури, прилученню підростаючого покоління до духовної та історичної скарбниці свого народу.

Підготовча робота

1. Перегляд відеофільмів про Україну, про Харків

2. Пошукова інформації в мережі Інтернет

3. Зустрічі з цікавими односельчанами

4. Написання сценарію усного журналу

Основний етап проекту

1. Збір інформації для стенду "Харківщина - мій рідний край"

2. Оформлення стенду

3.Презентація стенду

Заключний етап

Круглий стіл

"“Роль і місце вивчення історії села в нашому житті”

Ukraine My Home

SkyCap аеровiдео: З Україною в серці... | SkyCap aerial video: Ukraine in my heart
Найкрасивіші міста України / Beautiful cities in Ukraine 2016 / Самые красивые города Украины


Мій Харків - моя любов - Ukrainian songs about Kharkiv -Kharkiv




/Files/images/bbloteka/100_7349.JPG /Files/images/bbloteka/100_7350.JPG


/Files/images/bbloteka/100_7387.JPG

Біля створеного стенду "Харківщина - мій рідний край" у шкільному історико-краєзнавчому музеї.

ЦІКАВО: Видатні харків'яни

Харківщина - земля особливої долі і особливих людей. Вона подарувала людству багато постатейзі світовими іменами - філософів, поетів, митців, громадських діячів.

Пишаємося тими людьми, які створили його обличчя, створили його славу. Харків - особливе місто, і воно варте того, щоб ми, його мешканці, знали про нього усе.

До вашої уваги сторінка присвячена видатним харків'янам.

Олексій Миколайович Бекетов (1862-1941) - видатний архітектор.

За проектами О.М.Бекетова у Харкові споруджено більше 40 будинків, завдяки йому, за словами фахівців, Харків з провінційного міста перетворився на європейський центр.

Сьогодні Сумська та Пушкинська, Совнаркомівська та площа Конституції у цілому виглядають так, як їх побачив архітектор Бекетов.
Детальніше: http://www.mediaport.ua/news/world/39736

На честь О.М. Бекетова названа станція Харківського метрополітена, вулиця в районі ХТЗ, у 2007 році йому відкрито пам'ятник (вул.Сумська, перед ХІСІ)


Василь Якович Данилевський (1852-1939) - видатний вчений-фізіолог

В.Я.Данилевський брав активну участь у створенні Харківської публічної бібліотеки та інших бібліотек
Харківської губернії. Ім'ям вченого названі Інститут проблем ендокринної патології, який він очолював, та одна з вулиць Харкова

Василь Назарович Каразін - (1773-1842) -український вчений, винахідник, громадський діяч.
Засновник першого у Східній Європі Харківського університету (1805)

Блаженний вже стократно, якщо випадок дав можливість зробити бодай найменше добро люб'язній моїй Україні.
В. Каразін

Сучасники і нащадки порівнювали діяльність Василя Каразіна в Україні з діяльністю Михайла Ломоносова в Росії і Бенджаміна Франкліна в Америці. З 1999 р. ім'я В.Н. Каразіна присвоєно Харківському національному університету. У 1905 році В.Каразіну відкрито пам'ятник на честь сторіччя заснування Харківського університету.

Микола Віталійович Лисенко (1842 - 1912)
Український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч. Його життя тісно пов'язане з Харковом. Походив з козацько-старшинського роду Лисенків. 1855р. Миколу віддали до привілейованого навчального закладу - другої Харківської гімназії. У Харкові він займався з відомими музикантами М.Дмитрієвим і чехом Вільчеком. Талановитий
підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень. Закінчивши гімназію, Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але згодом через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицьким перевівся до Київського університету, який він закінчив з відзнакою, а
1965 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей». На харківській сцені вперше показано багато творів М.Лисенка, тут вперше була поставлена найвідоміша опера композитора "Тарас Бульба".

Іменем Миколи Лисенка у нашому місті названий Харківський академічний оперний театр

Ілля Ілліч Мечніков (1845 - 1916) - видатний український,російський і французький науковець, один з
основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.

Народився у с. Іванівка Харківської губернії. Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив 1864 року). Ілля Мечников одним із перших розкрив таємниці захисних сил людського організму і створив
фагоцитарну теорію імунітету, за що і був удостоєний 1908 року Нобелівської премії.

Микола Павлович Барабашов (1894 - 1971) -видатний український астроном, академік АН України

М.П.Барабашов закінчив Харківський університет, з 1930 р. був директором Астрономічної обсерваторії Харківського університету, з 1933 - професор Харківського університету, пізніше - ректор. Завдяки М.П.Барабашову у Харкові у 1957 році було відкрито планетарій. Іменем Барабашова названо малу планету № 2883 та кратер на Марсі. На честь Барабашова названа станція "Академіка Барабашова" харківського метрополітену, а по станції названий найбільший у Східній Україні ринок Барабашов

Дмитро Іванович Багалій (1857 - 1932) -учений, історик та археолог.

Його називають "літописцем Харкова" Д.І.Багалій - автор більше 200 наукових праць, книг "История города Харькова за 250 лет его
существования" та "Історія Слобідської України", він також багато років очолював Харківський університет, Харківську міську думу.

Ілля Юхимович Рєпін (1844 - 1930) -відомий художник

Народився у Чугуєві (Харківська область), походить з родини військового поселенця. Одним із його предків був український
козак Ріпа. Хлопцем І.Ю.Рєпін учився у місцевій іконописній майстерні.
Ілля Рєпін залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину, його ранні розписи церков в Україні знищені під час війни, численні жанрові, побутові картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в музеях Росії, України та у приватних колекціях.

Найвідоміші картини: «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і син його Іван», «Царівна Софія», "Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

Михайло Ілліч Кошкін (1898 - 1940) - конструктор танків

У 1936 році М.І.Кошкін очолив конструкторське бюро Харківського заводу (нині - завод Малишева), де через рік була розроблена модель легендарного танка Т-34. Танк Т-34 був визнаний найкращим середнім танком часів Другої світової війни.

Клавдія Іванівна Шульженко (1906 - 1984) - співачка, акторка театру та кіно

Народилася у Харкові 24 березня 1906 року

У 1923 році стає артисткою Харківського драматичного театру. У 1928
році - співочий дебют на сцені Маріїнського театру в Ленінграді. В 1936 році були зроблені перші грамофонні записи Клавдії Шульженко.

Шульженко отримала всенародне визнання завдяки виконанню фронтових пісень «Синий платочек», «Давай закурим», «Друзья-однополчане» та ін. На початку війни Шульженко опинилась на Ленінградському фронті, і лише за час блокади Ленінграда дала понад 500 концертів для солдатів. Упродовж війни Шульженко разом з оркестром Володимира Коралі, її чоловіка, гастролювала по діючих частинах Радянської армії. В День Перемоги, 9 травня 1945 року, Клавдію Шульженко було нагороджено найвищою
радянською військовою нагородою - орденом Червоної Зірки.
Після війни Клавдія Шульженко продовжила свою концертну діяльність. У 1971 році отримала звання народної артистки СРСР, 1976-го отримує орден Леніна - найвищу нагороду країни.

Валентина Степанівна Гризодубова (1909 - 1993) - легендарна льотчиця

Валентина Гризодубова народилася 10 травня 1909 року в Харкові .

У 1937 році встановила п'ять світових авіаційних рекордів висоти, швидкості та дальності польоту. 24-25 вересня 1938 року здійснила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановивши світовий жіночий рекорд дальності польоту (за 26 годин 29 хвилин подолана відстань у 6450 кілометрів). За виконання цього перельоту Валентині Гризодубовій, Поліні Осипенко і Марині Расковій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Валентина Гризодубова - учасниця Другої світової війни. За час війни полковник Гризодубова здійснила близько 200 бойових вильотів на бомбардування ворожих об'єктів і для підтримки зв'язку з партизанськими загонами.

Усний журнал "РІДНИЙ КРАЙ, ДЕ МИ ЖИВЕМО, ХАРКІВЩИНОЮ ЗОВЕМО"

Зупинка «Історична»

Ведучий: Протягом останніх століть Харківський регіон та Харків стали одними з найбільш розвинутих промислових регіонів України та півдня Східної Європи. Однак стародавня історія краю бере свій початок у далекому минулому.
Ведучий: Колись в степах і лісостепах сучасної України жили скіфи та сармати, які займалися тваринництвом, землеробством і
ремеслом, а також племена унікальної салтівської культури, стародавні сліди якої були знайдені в селі Верхній Салтів (Вовчанський район Харківського
регіону).
Ведучий: У X-XII століттях на правому березі ріки Уди було розташоване старослов'янське місто Донець, яке неодноразово згадується в
літописах, - один з форпостів Київської Русі в боротьбі з кочівниками.
Ведучий: В першій половині XII століття, під час татаро-монгольського набігу, територія краю зазнала безжалісного спустошення і
невдовзі перетворилась на так зване "Дике поле", покрите лісами та степовими травами.
Ведучий: Саме тут, між лісами й болотами, проходив сумно відомий Муравський шлях - шлях із Криму на Русь, по якому здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські та ногайські татари.
Ведучий: Для захисту від них на початку XVII століття серед "Дикого поля" почали створюватися перші малочисельні укріплені
пункти - невеликі фортеці та остроги - Царе-Борисів (1600 рік), Чугуїв (1638 рік), Валки (1646 рік). Активне освоєння цих земель розпочалось в 30-і роки XVII століття, а масовий характер дістало під час визвольної війни українського народу у 1648-1654 роках. Тоді на великих територіях сучасного Сходу України в основному мешкали виходці з Задніпров'я. Землі ці стали називатися Слобідською Україною, або Слобожанщиною, центром якої став Харків, заснований в 1654 році на злитті річок Харків і Лопань.
Ведучий: Протягом 1656-1659 років, під керівництвом першого воєводи Воїна Селіфонтова, на місці сучасної центральної частини міста
була збудована дерев'яна фортеця. Тому на першому гербі Харкова були зображені золотий натягнутий лук із стрілою на зеленому полі.
Для захисту від татар у середині XVII століття створені Харківський, Ізюмський, Охтирський, Сумський та Острогожський слобідські козачі полки. Харків швидко став воєнно-адміністративним, а пізніше - торговельно-ремісничим і економічним центром усієї Слобожанщини.
Ведучий: У період формування та розквіту Східно-Слободських земель України (XVII століття) Харків одержав статус
губернського міста, а в 1780 році став центром Харківського намісництва (потім - Слобідсько-Української, а пізніше -Харківської губернії). У 1781 році
імператрицею Катериною II Харківській губернії був дарований новий герб: "...в зеленому полі покладені хрестоподібно ріг достатку з плодами, які
знаходяться в ньому, та квітами і Кадуцея або Меркур'їв жезл, які символізують як достаток окружних країн того міста, так и торгівлю, що проводиться на знатній ярмарці яка там буває..." (П.П. фон Вінклер "Герби Російської імперії". Санкт-Петербург, 1899). Даний герб був офіційною емблемою
Харківської губернії до 1917 року, таким є він для Слобожанщини і зараз.
Ведучий: Життя та подальший розвиток регіону повністю виправдали значення цієї символіки. Харківський регіон та Харків стали великим
центром ремесел та торгівлі на півдні Російської імперії. В значній мірі цьому сприяло його географічне положення на перехресті шляхів з Москви, Петербургу, Києва в Крим та на Кавказ. В середині XIX століття товарообіг харківських ярмарків складав майже 50% товарообігу всіх ярмарків
України.
Ведучий: Уже з кінця XVII - початку XIX століття в губернії виникають перші мануфактури, а пізніше - фабрики та заводи.
Одночасно Харків стає культурним, науковим та просвітнім центром на Сході України. В 1726 році з Бєлгорода в наше місто переведено архієрейську школу, створену випускником Києво-Могилянської академії єпископом Єпіфанієм Тихорським за допомогою князя Голіцина, яка одержала назву слов'яно-греко-латинської, а пізніше перетворена в Харківський колегіум, який став центром освіти та науки на півдні Росії. В його стінах вчилося багато юнаків, що стали згодом видатними діячами науки та культури.
Ведучий: Тут отримали знання "перший з природних росіян" доктор медицини та хірургії Григорій Іванович Базелевич, талановитий майстер перекладу, поет, бібліотекар Імператорської публічної бібліотеки Микола Іванович Гнедич - відомий перекладом на російську мову знаменитої "Іліади" Гомера. Випускниками Харківського колегіуму були професор Московського університету, його ректор, видатний природодослідник Іван Олексійович Двигубський, "кумир московського студентства" відомий історик, журналіст і критик Михайло Трохимович Каченовський та інші.
Ведучий: Першим професійним харківським архітектором, з ім'ям якого пов'язана планомірна забудова Харкова та ряду міст Слобожанщини,
був слухач додаткових класів колегіуму Петро Антонович Ярославський. В 70-х роках XVIII століття він удосконалював свою майстерність у відомого російського зодчого В.І. Баженова. Знаходячись в Москві, харків'янин приймав участь в проектуванні та будівництві Великого Кремлівського палацу. Після повернення в рідне місто П.А.Ярославський майже 30 років займав посаду губернського архітектора.
Ведучий: Випускники колегіуму стали першими студентами Харківського університету, який відкрився 17 січня 1805 року. Серед
його вихованців - чудовий вчений-біолог І.І.Мечников, історик Н.І.Костомаров, композитор М.В.Лисенко, письменники М.П.Старицький та П.П.Гулак-Артемовський, художник Г.І.Семирадський, математик М.В.Остроградський.
Ведучий: Тут працювали засновник фізичної хімії М.М.Бекетов, математик В.А.Стеклов, філологи О.А.Потебня та І.І.Срезневський,
історик Д.І.Багалій та багато інших.
Ведучий: З кінця XIX століття розпочався бурхливий промисловий розвиток Харкова та Харківського регіону. Прокладена Курсько-Харківсько-Азовська залізниця (1869р.), у місті засновані великі заводи: сільськогосподарських машин, паровозобудівний, чавуноливарні, а в губернії - Гутянський цукровий (1869 р.), Будянський фарфоро-фаянсовий (1885 р.) та інші.
Ведучий: Історично склалося так, що благодатні природні умови, безцінні чорноземні землі, широкий простір для торгівлі завжди приваблювали іноземців. А це, в свою чергу, давало поштовх розвитку промисловості, сільському господарству, транспорту, торгівлі, міському господарству. І саме наприкінці XIX та з початку XX століття розвиток промисловості регіону відбувається за участю іноземного капіталу. Саме іноземна економічна присутність в цей період зіграла значну роль у підвищенні темпів господарського розвитку, збільшенні обсягів виробництва, перетворенні аграрного регіону в регіон з індустрією, що інтенсивно розвивається, в становленні Харкова як найкрупнішого промислового центру.
Ведучий: Розвивається машинобудівна галузь. Фірма "Бельке і К" - організовує виробництво різноманітних фабричних машин,
створює чавунно - мідноливарний, механічний і котельний заводи в м. Харкові. У 1870 році А.А. Пільстрем вкладає кошти у створення машино - будівного і чавуноливарного заводу (тепер машинобудівний завод "Червоний Жовтень").
Ведучий: Товариство М. Гельферікс - Саде створює
завод хліборобських машин і знарядь, а у 1904 році цей завод об'єднує своє виробництво
з Бельгійським товариством (в подальшому завод "Серп і Молот").
Велосипедний завод Лейтнера, який розгорнув роботу у 1915 році, стає у 1923
році Харківським велосипедним заводом.
Завод "Загальної Електричної Компанії" ("ЗЕК" - найкрупніша
монополія в електропромисловості США) починає випуск продукції у 1915 році.
Тепер це Харківський електромеханічний завод. Початкова вартість основного
капіталу складала 4,8 млн. золотих рублів.
Ведучий: Крім цього, за участю іноземного капіталу, було створено цілі галузі промисловості. Це винокурні, пиво - медоварні заводи, тютюнові фабрики, цукро - бурякові заводи, друкарні. На початку XX століття в Харківському регіоні налічувалось 1982 школи, училища та гімназії (останні - тільки в Харкові та повітових центрах), видавалось 10 газет, розвивалось театральне та образотворче мистецтво.
Ведучий: . З 1919 по 1934 роки Харків був столицею України. Харківську область було утворено 27 лютого 1932 року. В 1930-1931 роки на Харківщині проведена колективізація сільського господарства. Голодомор тих років залишив свої жахливі сліди: смертність на Слобожанщині виросла в чотири-одиннадцать разів.
Ведучий: В 1930-і роки на Харківщині відроджувались старі промислові підприємства, споруджувались нові гіганти індустрії: тракторний, верстатобудівний, підшипниковий, турбогенераторний та інші заводи. Харків тоді був другим за величиною містом України і четвертим в СРСР,
найбільшим транспортним вузлом Сходу Європи, одним з провідних наукових і культурних центрів. Тут працювали відомі діячі світової та української науки та культури: Л.Д.Ландау, Б.І.Вєркін, М.П.Барабашов, М.С.Самокиш, Лесь Курбас, Н.М.Ужвій, А.М.Бучма та багато інших.
Ведучий: Більше 400 тисяч харків'ян бились на фронтах Другої світової війни дві третини з них загинули. Окупація області тривала з 20 вересня 1941 по 20 вересня 1943 року. За ці роки Харків вісім разів ставав місцем найважливіших битв. Тут загинуло більш ніж 500 тисяч воїнів Радянської Армії та цивільного населення. А Харків сумно відомий як одне з найбільш зруйнованих війною міст Європи.
Ведучий: Наприкінці 40-х років розпочалася відбудова міст і сіл області. З 23 серпня 1975 року почав функціонувати Харківський метрополітен - другий в Україні. Сьогодні Харківщина - це один з найбільш розвинутих промислових регіонів України.
Ведучий: Харківщина - земля особливої долі і особливих людей. Вона подарувала людству багато постатей зі світовими іменами - філософів, поетів, митців, громадських діячів. Пишаємося тими людьми, які створили його обличчя, створили його славу. Харків - особливе місто, і воно варте того, щоб ми, його мешканці, знали про нього усе.

Ведучий: До вашої уваги сторінка присвячена видатним харків'янам.

У Харківській області народилися:
• Христина Алчевська (1882-1931) - українська поетеса і педагог, дочка Xристини Алчевської та Олексія
Алчевського. Працювала вчителькою гімназії в Харкові.
• Володимир Безсонов (1958) - знаменитий український радянський
футболіст.
• Олексій Бекетов ( 1862-1941) - український архітектор і педагог, автор
багатьох будинків у Харкові, які визначають обличчя міста.
• Збігнєв Бжезінський (1928) - знаменитий американський політолог і
соціолог, ідеолог зовнішньої політики США.
• Леонід Булаховський (1888-1961) - український вчений-мовознавець,
академік.
• Володимир Бурлюк (1886-1917) - живописець, писав картини у стилях
«сецесія», «кубофутуризм». Винайшов оригінальну декоративно-геометризовану
манеру, названу «клуазонізм».
• Сергій Васильківський (1854-1917) - видатний український
живописець-пейзажист.
• Валентина Гризодубова (1909-1993) - радянська льотчиця, учасниця
рекордного перельоту з Москви на Далекий Схід у 1938 р., учасниця Другої
світової війни, одна з перших жінок, удостоєних звання Героя Радянського Союзу.
• Ігор Губерман (1936) - відомий поет та письменник, автор власної
віршованої форми під назвою «гаріки».
• Людмила Гурченко (1935-2011) - видатна акторка.
• Василь Каразін (1773-1842) - український вчений, громадський діяч.
Засновник першого у Східній Україні Харківського університету (1805), ініціатор
створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти.
• Варвара Каринська (Barbara Karinska) (1886-1983) - американська
дизайнерка одягу, авторка сценічних костюмів для кіно та балету, зокрема,
співавторка сучасної балетної пачки, загальноприйнятої у світі.
• Антон Макаренко (1888-1939) - український та радянський педагог і
письменник, один із засновників радянської системи дитячо-підліткового
виховання.
• Саймон Сміт Кузнець (Кузнець Семен Абрамович) (1901-1985) -
американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).
• Ілля Мечніков (1845-1916) - видатний науковець, один з
основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.
• Євгенія Мирошніченко (1931-2009) - видатна оперна співачка

• Петро Плевако (1888-1986) -
громадський, політичний і церковний діяч, член Української Центральної Ради.
• Ілля Рєпін (1844-1930) - видатний живописець.
• Генріх Семирадський (1843-1902) - відомий польський і російський
художник.

Зупинка «Літературна»

Ведучий:
Ми живемо поруч з містом з
цiкавою iсторiєю i рiзноманiтним мистецьким життям. Це тут, на Харкiвщинi, ми
можемо знайти «...слiди, не змитi вiчностi дощами, мандрiвника Сковороди». Так сказав М. Рильський про наш край.

Учень:

Я Харків слухаю. Я чую, як він диха...

На камінь падає і відпливає стиха

Зелена хвилька сивого прибою,

Відкотиться - і стане голубою.

Й від щастя можна прямо оп'яніти,

Здається: камінь - харківські граніти.

Я Харків слухаю. Я чую, як він диха.

Терена харківські, як материнські руки

Міцні обійми, що виховують народ.

Неначе пісні доленосні звуки,

Що створюють життя швидкий коловорот.

Наш Харків - наша впевненість і доля,

Ми - харків'яни, нездоланий люд.

Нестримна сила, загартованість і воля

Нам змогу існувати в світі цім дають.

Ведучий: Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України.

Учень: Саме завдяки творчості харківських письменників і поетів про нього заговорили як про значний культурний і науковий центр

Ведучий:
Вулицями міста та стежками ланів і лісів Харківщини ходили Григорій Сковорода і Квітка-Основ'яненко, Євген Гребінка і Петро Гулак-Артемовський,
Борис Грінченко і Павло Грабовський, Микола Хвильовий і Олександр Довженко, Олесь Гончар і Павло Тичина.

Ведучий:
Славу літературного Харкова примножували своїм полум'яним словом Іван Вигран та Іван Багмур, Роберт Третьяков і Ігор Муратов, Петро Панч і Леонід
Первомайський. А скільки було тих, відомих і маловідомих, яких ганьбили за правду, гнали і навіть катували! І тільки зараз ми можемо назвати їх: Василь Боровий, Віталій Поліщук, Іван Світличний, Михайло Шатилов та інші. Є в Харкові вулиці, що носять імена українських письменників: це і вулиці Шевченка, Лесі Українки, Квітки-Основ'яненка.

Ведучий: Ми пишаємося тим, що саме стежками Харківщини ходив філософ-мандрівник Григорій Сковорода. Саме тут він створив збірку байок і назвав їх "Басні Харьковскія". Біля джерела, яке зараз називають Сковородинівська криниця, народжувались думки про сутність життя, про пізнання самого себе, про виховання людини.

(Учень читає байку )

Ведучий: Ім'я Квітки-Основ'яненка, батька української прози, відоме нам не лише завдяки повістям "Маруся" та "Конотопська відьма". Він був
редактором першого в Україні журналу, з ним пов'язана історія становлення й розвитку харківського театру. А його п'єси "Шельменко-денщик" та
"Сватання на Гончарівці", які наповнені національним колоритом, оптимізмом, любов'ю до простого люду, і до нашого часу приваблюють шанувальників театру. Завдяки творам Квітки-Основ'яненка ми дізнаємося про вигляд нашого міста майже двісті років тому. Один із парків Харкова носить ім'я цього письменника. Драматургічний талант Марка Кропивницького теж пов'язаний з Харковом.

Сценка - Григорій Квітка-Основ'янен "С В А Т А Н Н Я Н А Г О Н Ч А Р I В Ц I"

С т е ц ь к о. Та й патлата!
(Сміється голосно і, підхоячи до Уляни, говорить, трохи подумавши)
А що в вас варили?

У л я н а. Нiчого!

С т е ц ь к о. Брешеш-бо, як нiчого! Батько казав, розпитай її обо всiм. А чорт її зна, об чiм її розпитувати! Я усе позабував.

У л я н а. Так пiди до батька та i розпитай, коли позабував!

С т е ц ь к о. Так вiн казав, не iди вiд неї, поки обо всiм не домовишся.

У л я н а. Нi об чiм нам домовлятися.

С т е ц ь к о. Як нi об чiм, коли вже ти за мене iдеш?

У л я н а. Нi, голубчику, сього нiколи не буде.

С т е ц ь к о. А чом не буде?

У л я н а. Тим, що я за тебе не пiду.

С т е ц ь к о. А чом не пiдеш?

У л я н а. Тим, що не хочу.

С т е ц ь к о. Та чому не хочеш?

У л я н а. А не хочу - тим, що не хочу.

С т е ц ь к о. А батько казав, що ти пiдеш.

У л я н а. Не пiду.

С т е ц ь к о. Так себто батько збрехав? Ну, ну!

У л я н а. Так що ж? То батько твiй, а то я тобi кажу, що не хочу.

С т е ц ь к о. Не треба менi твого хотiння, пiдеш i без нього

У л я н а. Я кажу, що наше сватання ще вилами писане.

С т е ц ь к о. Ей!... Послухай, та iди. Ось коли б ти вже була моя жiнка, та сказала б, що не хочеш за мене, так я б тобi пику побив, як менi батько часом б'є; а то ще тепер не можна. Батько казав, пiсля весiлля можна жiнку бити скiльки хоч, а тепер, не можна. Дарма! я i пiдожду. А поки ще ласкою просю: пiди за мене!

У л я н а. (в сторону). Що менi з дурнем говорити? Покинула б його, так мати лаятиме. Зостанусь та буду його пiддурювати.

Ведучий:Відомий український байкар Петро Гулак-Артемовський опікувався не тільки літературними проблемами - він був першим ректором Харківського університету. Байкар Євген Гребінка писав свої байки теж у Харкові.

Ведучий: Особливо багато видатних імен зібралось у Харкові, коли він був столицею України за радянських часів. Письменники, поети
тут навчались, працювали у газетах, журналах, видавництвах. Багато з них були у захваті від змін, що ніби обіцяли людям довгоочікувану волю, зі всією щирістю свого серця готові були оспівувати нове життя. Та жорстокі події радянської дійсності знищили найталановитіших із них: М. Хвильового, М. Еллана-Блакитного, Л. Курбаса, М. Куліша, В. Підмогильного. Є в Харкові будинок, який досі має назву "Слово". Саме в ньому жили і живуть літератори. Його стіни і вікна пам'ятають чорних "воронків", що забирали у 30-ті та наприкінці 40-х років поетів, письменників, журналістів туди, звідки багато не
повернулося.

Ведучий: Стали відомими письменниками О. Гончар, І. Муратов, В. Добровольський, які під час Вітчизняної війни саме з Харкова пішли
добровольцями на фронт. Багато талановитих поетів і письменників-харків'ян увійшли в українську літературу у другій половині XX ст. Це А. Перерва, І.
Мироненко, І. Перепеляк, Л. Таран, В. Родионов. Харків пишається російськомовними поетами Б. Чичибабіним, Р. Третьяковим, Р. Мельниковим.

Ведучий: "С Украиной в крови я живу на земле Украины". Цей рядок Б. Чичибабіна може бути кредо усіх митців, що живуть і працюють у Харкові зараз. Місто Харків, його працьовитий народ надихав і надихає поетів і письменників на нові твори. А ми маємо змогу першими познайомитися зі скарбами художнього слова наших земляків.

Зупинка Мистецька

Ведучий:

Сьогодні ми спробували перенестися в ХІХ століття, період боротьби за національну самобутність, період русифікації українського народу,
період діяльності видатних літературних діячів Харківщини, основоположників художньої прози та національного театру, борців за відродження української мови в жорстоких історичних умовах.

Рідна мово, рідна мово!

Мов замер без тебе я!

Тільки вчую рідне слово,

Обізвалась мов сім'я

Ці рядки Метлинського були гаслом творців українського слова на Харківщині.

(Показ слайдів театрів, де здійснювались постановки харківських літературних діячів ХІХ століття).

Ведучий: Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них.

«Iмена промовляють сивими вiками

Все минає, але любов пiсля всього зостається».

Г. Сковорода

Рекомендаційний список літератури рідного краю

- Рідний край: Навчальний посібник з народознавства/ За ред. І. Ф. Прокопенка. - Х.: Основа, 1993. - 582с.

Історія міста Харкова: Навчальний посібник/ Упорядн. О. Є. Кононенко. - Х.: Торнадо, 2001. - 128с.

- Харків - моя мала Батьківщина: Навчальний посібник з народознавства / За ред. І. Ф. Прокопенка. - Х.: ОВС, 2003. - 544с.

- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. - Х.: Дельта, 1993. - 256с. Зайцев Б. П. та ін.
- Історія рідного краю (Харківщинознавство). Ч. І.: Навчальний посібник. - Харків, 2001. - 88с.

- Зайцев Б. П. та ін. Історія рідного краю (Харківщинознавство). Ч. ІІ.: Навчальний посібник. -Харків, 2001. - 180с.

-Шкодовский Ю. М. и др. Харьков вчера, сегодня, завтра. - Х.: Фолио, 2002. - 206с.

-Гильборг Р. Г. География родного края. Харьковская область: Учебное пособие для 5-9 классов. - Х.: Каравелла, 1999. - 304с.

-Садкіна В. І. Географія рідного краю. Харківська область: Навч. посібн. для 5 кл. - Х.: Скорпіон, 1999.- 144с.

-Шульженко Л. С. Географія Слобідського краю: Регіональний підр. для 5 кл. - Х.: Ранок, 1999. - 144с.

-Харьковская область: Природа, население, хозяйство / Под ред. А. П. Голикова, А. Л. Сидоренко. - Х.: "Бизнес Информ", 1997. - 288с.

-Україна: Енциклопедичний довідник / Заг. ред. В. П. Пустовойтенко. - К.: ТД "Потенціал", 2002. - 464 с. - (С. 312-325)

-Украина туристская: Фото-путеводитель / Сост. С. С. Павловский. - К.: Мистецтво, 1986. - 448с. - (С. 355-370)

-Гринева Т., Прядкина Л. Наш Харьков. Юным харьковчанам о родном городе. - Х.: Фолио, 1997. - 20с.

-Лаврів П. І. Історія Південно-Східної України. - К.: "Українська Видавнича Спілка", 1996. - 208с.

-Видатні постаті в історії України (ІХ-ХІХ ст.): Короткі біографічні нариси: Довідн. видання / В. І. Гусєв та ін. - К.: Вища школа, 2002. - 359с.

-Астахова О. В. Ми - харків'яни, нам є чим пишатися! - Х.: Торсінг, 2003. - 176с.

-Літературна Харківщина: Довідник / Заг. ред. М. Ф. Гетманець. - Х.: "Майдан", 1995 - 367с.

-Письменники Харкова: Довідник / Післямови Р. Мельникова, С. Сапеляка. - Х.: Майдан, 2003. - 352с.

-Хрестоматія з літератури рідного краю / Упорядн. Т. В. Баратова та ін. - Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. -416с.

-Кеворкян К. Э. Первая Столица. - Х.: Фолио, 2002. - 282с.

-Московський район м. Харкова: становлення, розвиток, сьогодення: Довідник / Ю. Я. Кроль та ін. - Х.: Регіон-Інформ, 1997. - 116с.

-Новиков А. О. Слобожанський драматичний театр. Нариси історії. - Х.: ХДПУ, 2002 - 109с.-ü Исаев Л. А. В конце тоннеля - свет / Литер. Запись А. Ковалевского. - Х..: Прапор, 2000. - 288с.

-Книга Пам'яті України. Харківська область. - Харків, 1994. - 704с. - Т. 1

-Книга Пам'яті України. Харківська область. - Харків, 1994. - 768с. - Т. 2

-Берлин В. Д. Приглашение к тайне. - Х.: Око, 1995. - 128с.

-Исаев С. И., Левченко В. Н. Герои - освободители Харьковщины. - Х.: Прапор, 1988. - 316с.

-Харків сьогодні: Альбом. - Харківське книжкове видавництво, 1960. - 248с.

-Бондаренко Б. А. Каменная летопись. История градостроительства и архитектура Харькова/ Путеводитель. - Х.: Прапор, 1978. - 72с.

-Борисова Т. М. и др. Историко-революционные памятники Харьковщины: Очерки. - Х.: Прапор, 1976. -200с.

-Орленко И. А. Туристу о Харькове: Путеводитель. - Х.: Прапор, 1986. - 167с.

-Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова: Очерк. - Х.: Прапор, 1977. - 272с.

-Рижская А. Л., Шабалтас Н. Д. Харьковский зоопарк: Очерк-путеводитель. - Х.: Прапор, 1972. - 120с.

-Ярещенко А.П. Український Фенікс. - Х .: Прапор, 1999. - 176с.

-Кононенко О.Є. та ін. Харківщинознавство: Навчальний посібник для учнів ЗОНЗ. - Х.: Гімназія, 2002. -304с.

-Погорелова С.М. та ін. Природа Харківщини. - Х.: Ранок, 2003. - 192с.

-Рідне місто. Нарис з історії рідного краю. Для учнів 4 кл. - Х.: Торнадо, 2004. - 48с.

-Харьков. 350 лет. Атлас. Информационно-справочное картографическое издание. Юбилейный выпуск. - Харьков,2004. - 160с.

-Журнал "Губернія" №7/8, 2004р. Голова ред. ради Є.Кушнарьов. - Х.: ПП "ВПК Друкарня Шульца", 2004. - 140с.

-Харків. Фотоальбом / В.Царан, В.Бисов та ін. - Х.: Золоті сторінки, 2003. - 160с.

-Харків. 350 років. Фотоальбом / В.Царан, В.Бисов та ін. - Х.: Золоті сторінки, 2004. - 344с.

-Можейко И.Ю. и др. 100
знаменитых харьковчан. - Х.: Фактор, 2004. - 172с.

-Історія міста Харкова ХХ століття / Ярмиш О.Н. та ін. - Х.: Фоліо; Золоті сторінки, 2004. - 686с.

-Позднякова Н. и др. Харьков. Путеводитель. - Х.: Золотые страницы, 2004. - 176с.

- Лейбфрейд А.Ю. и др. Харьков. От крепости до столицы. - Х.: Фолио, 2004. - 335с.

- Скоробогатов А.В. Харків у часи німецької окупації (1943-1945р.р.). - Х.: Прапор, 2004. - 368с.

- Харків, місто моє. Література рідного краю. Збірка віршів поетів ХХ-ХХІ ст. про Харків. - Х.:ХОНМІБО, 2005. - 100с.

- Неизвестный Харьков. Из истории города. (Видеоканал «Первая столица», сценарии). - Х.:ОАО «Книжная фабрика им. М.В.Фрунзе», 2006. -270с.

- Харьков - твой город! История и современность. Образование в Харькове. - Х.:Золотые страницы, 2005. - 128с.

Список літератури

(згідно з рекомендаціями діючих програм з української та зарубіжної літератури)

Клас Автор Назва книги
5 Г.-Х. Андерсен «Вибрані казки»
В. Біанкі «Оповідання про тварин»
Дж. Коллоді «Пригоди Піноккіо»
Ю. Олеша «Три товстуни»
А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха»
Ш. Перро «Казки»
О. Пушкін «Казки»
Дж. Ролінг «Гаррі Поттер»
Д. Толкін «Гоббіт»
О. Волков «Чарівник Смарагдового міста»
В.Симоненко «Подорож в країну Навпаки»
М. Коцюбинський «Нюренбергське яйце»
О.Пчілка «Увінчаний співець»
6 Р. Бредбері «Марсіанські хронічки»
Керолл Льюіс «Аліса в країні чудес»
О. Купрін «Білий пудель»
М. Островський «Снігуронька»
М. Твен «Принц і злидар»
Г. Уеллс «Війна світів»
Бєляєв «Людина-амфібія»
Троєпольський "Білий Бім Чорне Вухо»
Гулак-Артемовський «Пан та собака»
В. Нестайко «Таємниця трьох невідомих» «Незнайомець із 13 квартири»
Близнець «Женя і Сенько"
7 Р. Бредбері «Канікули»
Ж. Верн «2000 льє під водою"
О. Грін "Та, що біжить по хвилях"
Г. Уеллс "Невидимець"
А. Чехов «Гумористичні оповідання»
О. Ольжич «Рудько»
Г. Тютюнник «Вогник далеко в степу»
Дімаров «Блакитна дитина», «Діти»
8 Бокаччо «Декамерон»
Гофман «Життєва філософія кота Мурка»
Еврипід «Медея»
Корнель «Сід»
В. Шекспір «Сон літньої ночі», «Венеційський купець»
С. Єсенін «Лірика»
І. Вільде «Повнолітні діти»
А. Дімаров «На коні й під конем»
О. Гончар «Берег любові»
П. Загребельний «Роксолана»
І. Гендей «Сестри»
9 Байрон "Корсар"
Бомарше "Весілля Фігаро"
Грибоєдов "Лихо з розуму"
Жорж Санд "Консуелло"
М.Лермонтов "Маскарад"
Фонвізін "Недоросток"
М. Старицький "Остання ніч"
Г. Квітка-Основ'яненко "Конотопська відьма"
Історія виникнення книги


Фільм прор історію виникнення книги та деякі сучасні твори....

Історія книги

Список джерел

1. Матвійчук, О.Е. Шкільний бібліотечно-інформаційний центр: теоретичний аспект.(електронний ресурс )//2012.-5 квітня.

2. е-mail : ruo-ord@ kharkivosvita. Net.ua.

3. http: www.library.ru-электронная библиотека.

4. http:www.osvita.org.ua.-освітній портал.

5. http // vip.km.ru./literature/-виртуальная библиотека.

6. Є.М.Дударєва. «Використання технології веб-квест як інтерактивного освітнього середовища для активізації навчальної діяльності і розвитку мережевої взаємодії».

7. Електронний журнал «Сетевое образование». №2. 2016р.

8. Н.В. Ніколаєва. « Освітні квест-проекти як метод і засіб розвитку навичок інформаційної діяльності учнів».

9. Матвійчук О.Є. Діяльність шкільних бібліотек із забезпечення інформаційних потреб старшокласників: Автореф. дис. канд. пед. наук. – К., 2004. – 20 с.

10. Матвійчук О.Є. Формування інформаційної культури викладача // Комп’ютер у сім’ї та школі. – 2006. - №6. – С. 16–18.

11. Хімчук О.Є. Бібліотека середнього загальноосвітнього закладу в контексті законодавства // Шкільна бібліотека. – 2001. – № 2. – С. 19– 20.

12. Хімчук О.Є. Задоволення інформаційних потреб учнів у шкільній бібліотеці//Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Роль шкільної бібліотеки в системі національної освіти України”: Тези доповідей. – Київ, 1997. – С. 81–82.

13. Хімчук О.Є. Індивідуальна робота з читачами в шкільній бібліотеці//Шкільна бібліотека. – 2003. – № 2. – С. 33–40.

14. Хімчук О.Є. Інформаційні потреби учнів нових типів шкіл та шляхи їхнього задоволення системою інформаційно-бібліографічного обслуговування // Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку: Збірник наукових статей. – К., 1997. – С. 148–152.

15. Шкільний бібліотечно-інформаційний центр: Теорія і практика: Науково-методичний посібник / ред. Матвійчук О.Є. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2007. – 209 с.

16. Рекомендаційні списки Microsoft Office Publisher.pub: Бібліографічні огляди Інформаційно- бібліографічна робота бібліотеки.

17. Iнформаційно-просвітницький блог для бібліотекарів

Рабінович Г. Роль і місце інформаційного центру бібліотеки у навчально – виховному процесі. – Шкільна бібліотека, 2007, № 10, с. 137.

18. Сікорська Н.Д. Застосування шкільною бібліотекою нових бібліотечних технологій : методика, пошук, досвід / Н.Д. Сікорська // Шкільнабібліотека.-2006.-№8.-С.11-14.

19. Технології масових та індивідуальних послуг читачам у шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека.- 2008.- № 9.- С.57.









Кiлькiсть переглядiв: 1067

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

/Files/images/2016_rk/1.png

/Files/images/2016_rk/Departament.png

/Files/images/1_sndanok_uchnv/відділ освіти.jpg

/Files/images/Вчимося жити.jpg

/Files/images/УЦОЯО.jpg

.

/Files/images/Педагогічна преса.jpg

Дата останньої зміни 28 Березня 2024

Фотогалерея